Я з смутком своїм подружилась,
ми вдвох із ним слізьми напились.
І болі вже не відчуваю.
Мабуть потрохи привикаю.
Я гімн любові відспівала,
всю їй себе подарувала.
Тепер залишуся в тіні
у чорнім траурнім вбранні.
В тіні тих світлих почуттів,
що кожен з нас так їх хотів.
Ви не хвилюйтесь, я не плачу.
Й сама себе колись пробачу.
Щоб стерти пам'ять вип'ю зілля,
бо вже в полоні божевілля.
Чекаю лиш приходу ночі,
щоб бісам своїм глянуть в очі.
Ми з ними закружляєм в вальсі.
І довго я ще буду в трансі.
Вони танцюють хитрі вміло,
аж поки не впаду безсило.
Тоді ж пекельні зникнуть в танці.
А я відкривши очі вранці,
з надією, що все забула,
тихо промовлю: "Так і не заснула.."
Ya
Дуже сильно!
ВідповістиВидалитидякую)
Видалити