* * *

Як швидко пролетіла ніч, мов і не було

І цього разу обійшлось без сліз

Те літнє море вже про нас забуло

Залишився буденності дрімучий ліс

Здається ще жива, і серце б'ється

Хоч в голові неначе божевільня

І смуток знов вороже в'ється

Я вже готова до болючого падіння

Не буду більш благати і просити

Закрию очі, просто помовчу

Самотності дозволю знов себе вкусити

Й на крилах щастя вже  не полечу.

Я гідно витерплю страждання

І болю навіть не боюсь

Це найстрашніше покарання

Та я не скаржусь, я піддаюсь…

                                                               Ya