
І це навіть не тому, що я так хочу, а просто так воно має бути. По-іншому. Не так, як зараз. Не так, як тоді. А просто по-іншому. І все лишнє відійде, всі лишні загубляться. Не буде жодних сумнівів, бо все нарешті стане на свої місця. І я ще буду дивуватись, озираючись назад. Хоча ні.. Я навіть не буду озиратись. В мене не буде на це часу. В мене взагалі не буде минулого. Ну тобто, воно буде, куди ж без нього, але для мене його не буде, а мене не буде для нього. Ми станем незнайомцями один для одного. Чужими. Просто, як два різних всесвіти - я і моє минуле. Нас не буде. Так, ніби, ніколи і не було. Звучить якось дивно. Однак колись... Колись все буде зовсім по-іншому.
Немає коментарів:
Дописати коментар